Гарбузовий дім

  Веселі та кмітливі британські вчені не перестають дивувати і розважати нас своїми дослідженнями. На цей раз вони підійшли з науковим підходом до визначення найстрашніших для батьків дитячих питань. Спеціально сформована група дослідників опитала 2000 батьків з дітьми від п'яти до шістнадцяти років і, проаналізувавши отримані дані, склала рейтинг з 10 питань, яких найбільше бояться мами і тата... Можливо, це розчарує очікування деяких батьків, але популярне питання "Звідки беруться діти?" не увійшло в десятку. Дітей нині цікавлять зовсім інші високі матерії, над якими доводиться ламати голову батькам. Ознайомтеся зі списком і жахніться: Чому Місяць іноді показується днем? Чому небо блакитне? Чи побачимо ми інопланетян коли-небудь? Скільки важить наша планета? Чому літаки висять в повітрі? Чому вода мокра? Як ділити в стовпчик? Куди взимку діваються бджоли і птахи? Чому на небі є веселка? Чому на Землі існують різні часові зони? Джерело:   w...

Через ліс, через гай ішов Святий Миколай. Він зайшов у кожну хату, не забув і Центральну міську бібліотеку ім. Лесі Українки.   Не оминув своєю увагою нікого – ні самих юних душею учнів школи комп’ютерної грамотності “З комп’ютером на “ти”, ні працівників.  Але самим щедрим він був до малечі, яка завітала познайомитись із бібліотекою. Їх чекав перегляд оскароносного анімаційного фільму “Фантастичні літаючі книги містера Морріса  Лессмора” у відділі медіатеки, веселі конкурси і зимові призи у відділі обслуговування юнацтва.  А читальний зал бібліотеки перетворився на знімальний майданчик,  всі присутні стали акторами. І хоч текстово ролі були не великі усі змогли показати себе Зайчиком чи Бурмилком, Мишкою і Білочкою. За вікном падав сніг, в нас лунав дитячий сміх.  На душі було тепло, бо Микола ніс добро.         

Друзі, колектив ЦМБ імені Лесі Українки вітає вас з прийдешнім Новим Роком!  Бажаємо вам бажаних подарунків, провести прекрасні зимові канікули - з ялинкою, щасливим сміхом близьких, з глінтвейном, запеченими яблуками, з шумними вечірками і читанням в затишному кріслі, з катанням на коньках та лижах, походами в кіно, і взагалі- як заманеться. Ми віримо, що в Новому році ми зустрінемо вас відпочившими, веселими, тому що в нас для вас багато приємного попереду, і ми хотіли розділити щасливий 2013 рік разом з вами!!! Хай Новий рік з добром до Вас прийде, Здоров'я, сміх і радість принесе, Різдво з колядою хай завітає, Щастям безмежним Вас благословляє!

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.  Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика. В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази. Трішки детальніше про перипетії новорічних святкувань українців читайте далі. Традиції новорічного святкування Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й став...

Кутя – головна обрядова страва під час Різдвяних свят. Українці традиційно готують кутю на Святвечір 6 січня, на Щедрий вечір 13 січня та на Йорданський Святвечір 18 січня.  Кутю, що готується напередодні Різдва Христового, у Святвечір, називають «багатою». На Щедрий вечір, напередодні Василя, споживають «щедру» кутю. А на Йорданський Святвечір готують «голодну» кутю. На Волині у Святвечір кутю подавали обов’язково. Її готували переважно з пшеничного зерна, і лише в деяких приполіських селах – ячмінну. Кутю готували густу, заправляли маком і медом або ж узваром. Про це пише етнолог  Микола Давидюк  у статті «Традиційне харчування волинян», що була опублікована у журналі «Народна творчість та етнографія» та увійде до колективної монографії «Волинь: історико-культурологічне дослідження». Оскільки кутя вважалася основною обрядовою їжею, тому з нею пов’язували чимало обрядодійств. Так, першу ложку куті підкидали до стелі і за кількістю приліплених зернин передбача...

Рецепт схвалено шеф-кухарем інгредієнти: - Пшениця - 150 г; - Мак - 50 г; - Ізюм - 50 г; - Цукор - 50 г; - Волоські горіхи - 80г; - Мед - 50 р. Приготування: Пшеницю замочити на 2-3 години у холодній воді. Потім відварити на середньому вогні приблизно 2 години. Мак промити, залити окропом на 20-30 хвилин, злити воду, розтерти мак з цукром у блендері. Родзинки промити і обдати окропом. Горіхи крупно нарубати. Змішати всі інгредієнти Різдвяної куті, додати за смаком мед. Різдвяна кутя з пшениці з родзинками готова, нехай вона принесе здоров'я і благополуччя в Ваш будинок. Радуйте своїх близьких! :) Джерело:  food-gg.blogspot.com

Кутя - це основна страва, з якого в Україні починають трапезу в Святий вечір. Про кутю вперше згадується ще на початку XII століття в літописі Повість минулих літ. Найчастіше кутю готують із пшениці. Зерна товчуть у ступці, але так щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. Також, останнім часом кутю стали готувати з рису. Спочатку кутю готували з медом або ситою (розведеним медом). У пізніші часи в кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки, а також подрібнені горіхи й цукровий сироп. Основні складові куті - це зерно, мед і мак. Вони мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя. Мед - символ здоров'я і благополучного побуту (солодкого життя). Мак символізує достаток у сім'ї. Вважають, що чим смачніша і ситніша кутя, тим краще буде врожай і вище достаток у сім'ї. Виходячи з цих міркувань на Україну в Свят вечір кутю називали багатою і робили її дуже смачною. Взагалі, є багато варіацій приго...

В українців, як і в багатьох народів світу, стійко побутувало повір'я: як почнеш новий рік, так він і мине. Новорічний стіл мусив буквально ломитися від страв, аби протягом майбутнього року не знати голодної скрути. Переддень Різдва — Святий вечір — припадав ще на піст. Але незважаючи на це вечерю називали  багатою кутею,  бо на стіл слід було подати аж 12 страв, обов'язковою серед яких була кутя. На Правобережжі її готували з пшениці, а на сході — з ячменю і заправляли тертим маком, горіхами, медом і узваром. Готували кутю обов'язково й на Водохрещі, а у деяких районах і на Новий рік. За звичаєм її ставив на стіл або на покуть хлопчик або хлопець із родини, дбайливо підмостивши під настільник або рушник трохи сіна,  щоб худобі у новому році було чим харчуватись.  Накривали кутю двома колачами або книшами. Поруч умощували обжинковий сніп — символ майбутнього врожаю — і глечик з узваром із сушених груш, яблук, слив, вишень та ін. З куті починали святу вече...

Наближається Новий рік 2013. У вітринах магазинів з’являються ялинкові іграшки, різнокольорові вогники, на майданах і в парках встановлюють новорічні ялинки. В першу чергу це свято для дітей, адже їм потрібно придумати костюм на ранок і який подарунок попросити у Діда Мороза. І звичайно, виникає бажання прикрасити квартиру. І поки є час підготуватися, допоможіть дітям зробити новорічні прикраси своїми руками. Ось декілька прикладів: Новорічні іграшки із соснових шишок Прогуляйтеся по лісі, щоб зібрати матеріали для цієї простої і натуральної іграшки. Очистіть шишки слабким розчином води та відбілювача. Шишки потрібно висушити, щоб вони добре розкрилися і фарба лягала рівно. А далі дістаємо гуаш, пензлики і розмальовуємо. Шишки можуть бути як однотонні, так і різнобарвні. Поки фарба не висохла їх можна присипати блискітками. А найпростіше пофарбувати з балончика. Даємо підсохнути, прив’язуємо петлю з ниточки і вішаємо на ялинку. Вироби з шишок добре підходять для прикраси бу...

Бажаєте відчути незабутній різдвяний настрій та казково провести зимові канікули? - тоді Вам до Львова. Львів завжди вирізнявся прихильністю до традиційної української культури, саме тому святкування Різдва та інших зимових свят огорнуте тут особливим шармом. Святом  Святого Миколая  19 грудня розпочинається цикл новорічних та різдвяних святкувань у Львові, оскільки саме цього дня   відбувається  урочисте відкриття головної різдвяної ялинки . Різдвяні свята зустрінуть Вас функціонуванням Львівського  різдвяного ярмарку , який вже традиційно став епіцентром святкувань із безліччю цікавих заходів та подій: співи, веселощі, солодощі та гаряче вино, мед, вареники, сувеніри та подарунки, колядки та забави, тепла святкова атмосфера. Чудовий  новорічний  настрій подаватимуть з дерев’яних будиночків, що стали в Європі, а тепер і у Львові, символом Різдва. Одним із ключових дійств різдвяного Львова – є  встановлення дідуха 6 січня.  Центро...

Нова радість стала, Яка не бувала Над вертепом звізда ясна  Увесь світ засіяла... Різдво - це дуже красиве і радісне свято, яке з нетерпінням чекають і дорослі і діти. Його святкують у всьому світі, але кожен народ вкладає в це свято щось своє. Різдво в Західній Україні пов'язане з віковими традиціями. З 28-го листопада по 7-е січня триває піст (в цей час люди відмовляються від всяких гулянь, м'ясних блюд). Діти вивчають колядки (різдвяні пісні), щоб потім під вікнами будинків колядувати і славити народження Ісуса. Вечір перед Різдвом називають  Святим вечором . Зранку в будинках готують страви для святкової вечері. У кожному будинку наряджають ялинку, прикрашають іграшками і гірляндами. Біля неї - сніп з необмолоченного зерна пшениці, так званий дідух. Наші предки, та і ми зараз віримо що в ньому перебувають духи дідів - прадідів, заступників будинку. Свята вечеря складається з 12-ті традиційних страв (12 місяців в році, 12 апостолів Христа), як...

Різдво - одне з найголовніших і шанобливіших свят. На жаль,  непримиренність і ортодоксальність деяких релігійних діячів перешкодила подоланню плутанини в літочисленні, тому західні християни відзначають Різдво в кінці грудня (як правило, 25 числа), а східні - на початку січня (7 числа).  Різдво нерозривно пов’язане з святкуванням Нового року. У багатьох європейських і інших країнах існує поняття різдвяних канікул - неодмінної зимової відпустки для дітей і дорослих, що триває з 24 або 25 грудня до перших чисел нового року. Віфлєєм Це невелике місто на Ближньому Сході розташоване у межах сучасного Ізраїлю. Саме тут народився Ісус Хрістос, чиє народження з часом стало святом для величезної кількості людей. По Віфлєєму кожного Різдва неодмінно проходить особлива процесія - попереду чорний кінь, що везе хрест, трохи позаду свита вершників. На центральній площі Віфлєєма на Різдво встановлюють високий стовп, увінчаний зіркою, яка символізує ту саму віфлєємськую зірку...