14 квітня, 2016

Творчі посиденьки на Мулярській

Вже стало доброю традицією організовувати у нашій бібліотеці час від часу творчі посиденьки для любителів робити щось нове та цікаве власними руками.

Все почалося кілька місяців тому із зустрічі, на якій ми познайомились між собою, розказали, хто яким видом рукоділля любить займатися, показали власні вироби та вирішили, що хотіли б навчитися робити разом.


Після цього в нас був перший тематичний майстер-клас, на якому ми робили ангеликів з тканини та інших підручних засобів.


Наступного разу ми вчились в'язати гачком отаку красу:


Перед новорічно-різдвяними святами ми робили прикраси на ялинку - було весело:) 

Куди ж дівчата та без прикрас - браслети з макраме нам вдалися з першого разу:

Якщо ви досі викидаєте маленькі баночки, то ви просто не знаєте, які гарні підсвічники з них можна робити, просто розмалювавши їх - до речі, це ще й чудовий антистрес:)

Якщо вам набридли ваші старі рамки для фотографій або нові здається не такими вже й цікавими, то беріть з нас приклад і декоруйте їх чимось гарним, наприклад, пазлами.

Наступно разу, а саме в неділю, 17.04.2016 р., ми будемо робити отаких ціпляток з камінчиків:


Приходьте та створюйте собі святковий настрій разом з нами;)

16 березня, 2016

13 книг для молодих батьків

Нещодавно на сайті культурно-видавничого проекту "Читомо" була опублікована підбірка з 13 книг для майбутніх мамусь і татусів, які були написані чи перекладені українською мовою в останні роки та набули популярності. 


Наявна у Першій Львівській Медіатеці;)

Памела Дракермен «Французьке виховання. Історія однієї американської мами в Парижі» 

Розповідь американки, котра переїхала з сім’єю до Парижа, можна назвати й автобіографічною, і репортажем, і порівняльним посібником двох методів виховання: американського та французького. В будь-якому випадку це цікаве, місцями жартівливе, але часто серйозне в силу теми чтиво. Від щирих розповідей про власний досвід вагітності, народження доньки, другої вагітності і народження синів-близнюків, від зізнань подруг, колег чи сусідів про їхні (французькі) методи виховання – до майже наукового історичного екскурсу підходів та розуміння виховання у Франції. Оскільки авторка зростала в американському середовищі, то багато порівнює: зокрема про виховання «дитини-короля» в США та про свободу в певних межах у Франції.
Проте вважати цю книгу посібником для виховання не варто. Це радше представлення двох підходів, двох крайнощів. Так, наприклад, новоспечені французькі матусі нехтують грудним вигодовуванням, насамперед дбаючи про красу свого тіла, а також не прив’язуючи себе годуванням до немовляти, бо через 2-3 місяці повертаються на роботу. Цього від них очікує і чоловік, і суспільство, та й самі вони не прагнуть засиджуватися у декретній відпустці.
Звісно, авторка подає безліч практик щодо виховання: обов’язок вітатися зі старшими і брати повноцінну участь у спілкуванні (тут ціла філософія такого звичаю та навіть вимоги), культура споживання їжі (починаючи з ясел), поєднання свободи та дисципліни, самостійності та контролю тощо. Тож навіть якщо вам не підійде жоден із методів, книга варта прочитання бодай для загального розвитку.

Джон Медіна «Правила розвитку мозку дитини» 

Це не посібник із фізіології дитячого мозку. Це також не медична книга про функціонування дитячих звивин. Це напрочуд легка та безмежно цікава розповідь про вагітність, народження та життя дитини. Автор не нав’язує теорій, не говорить про єдиноправильні методи. Він оперує фактами та дослідженнями, вибір довіряти чи ні  він залишає читачеві.
Тут і про внутрішньоутробний розвиток дитини, зокрема про зір, нюх та слух, і про важкий перший рік сім’ї після появи немовляти та застереження і поради, як протриматися та не розлучитися (дещо перебільшено, може відлякати молодих пар народжувати), і про роль іграшок та спростування про так званий розвивальний комерційний мотлох, і про дитячий сон та два найпоширеніші підходи: NAP та CIO.
Бажано читати ще до вагітності чи бодай до пологів, щоби не пропустити шмат корисної інформації та знань.

Наталія Чуб «Куди подівся мій тато? Виховуємо щасливих дітей у родині без батька»

З назви можна зрозуміти цільову аудиторію цього видання – матері, які виховують дитину без батька. Авторка, український психолог Наталія Чуб, на початку книжки називає різні причини такої ситуації: розлучення, далекі довготривалі відрядження, нещасні випадки тощо. Але проблема залишається для таких матерів спільною.
Вона розглядає кожен випадок поокремо, враховуючи особливості ситуації. Книга складається з трьох основних розділів, присвячених трьом складовим сім’ї (навіть якщо одна із них відсутня, тобто батько): дитина, тато і мама.
Як зрозуміти почуття дитини, що росте без тата, роль батька в сім’ї, і головне – як самій мамі впоратися з цим усім. Важливо, що книга, попри велику кількість порад та пояснень, налаштовує матерів на оптимізм та вселяє надію на всемогутність матерів-одиначок.

Вікторія Горбунова «Виховання без нервування, або Як упоратися з розбишаками, упертюхами, ледарями, плаксіями, крикунами та хитрунами. Майстер-клас для мам і тат»

Назва книги повністю відповідає її змісту. І хоча сама назва звучить претензійно та з певним викликом, можливо навіть непідйомним для батьків, але насправді ви тут не знайдете якихось таємних розшифровок та секретів. На превеликий подив, усе логічно та природно.
Причини усіх дитячих проблем слід шукати в батьках – у їхній поведінці між собою, у спілкуванні з дітьми тощо. На кожну із перелічених у темі категорій дітей авторка, практикуючий психолог, дає дуже прості відповіді, підкріплені власним або професійним досвідом своїх клієнтів.
Хоча багато зі згаданих проблем можуть з’явитися реально вже після 2 років дитини, але варто прочитати книгу раніше, аби бути озброєним уже під час перших проявів дитячих сліз, істерики, хитрувань тощо.

Адель Фабер, Елейн Мазліш «Мистецтво спілкування з дітьми. Вдома та в школі» 

Якщо ви прочитали попередню книжку, то теми, які обговорюються тут, не будуть для вас новими. Адель Фабер та Елейн Мазліш у цікавій формі постійного вчительського, батьківського та батьківсько-вчительського діалогів викладають всі основні проблеми, які виникають у батьків та вчителів, пов’язані з навчально-виховним процесом.
Вся книжка – це майже суцільні приклади та історії. І вони тут не просто для того, аби було цікаво читати, а яскраво ілюструють ті правила, які хочуть донести до читача автори. Читати варто, коли дитина вже йде до школи чи бодай у садок.
Основні тези книжки базуються на раніше виданому та більш відомому дослідженню «Як слухати, щоб діти з нами говорили. Як говорити, щоб діти нас слухали» (Свічадо, 2010. – 300 с). В будь-якому випадку, прочитання бодай однієї з цих книг стане дуже корисним поповненням вашого арсеналу щодо ведення війни, даруйте – спілкування з вашими чарівними дітками.

Ірена Карпа «Baby travel. Подорожі з дітьми, або як не стати куркою»

Ті, хто не є шанувальниками творчості та стилю письма Карпи, можуть дещо скептично поставитися до цієї книжки. Але є всі шанси, що скепсис розвіється вже з перших сторінок прочитання. Так, стиль авторки незмінний – безпосередність висловлювань, відверті розповіді та гумор навіть там, де вже майже не смішно. І саме на цьому й тримається оповідь.
Історії про подорожі з двома доньками, які лише на 11 місяців різняться у віці. І це не мандрівки преміум-класом літака чи комфортним швидкісним потягом, багатозіркові готелі та супровід няньок. Карпа божевільна у своїх витівках: Індія з двома ще малими дівчатками, гори на п’ятому місяці вагітності, екстрим на Балканах, нюанси європейського мандрівного досвіду тощо.
Цінними є так звані лайфхаки від Карпи: щодо іграшок, їжі, одягу, гігієни та іншого, що важливо для батьків під час подорожей з дітьми (і навіть з тваринами). Не хочеться надмірно хвалити цю книжку, але вона справді цікава та унікальна своєю реалістичністю, простотою, відвертістю та справжнім досвідом. А для тих, хто ще вагатиметься, чи погляди Карпи співпадають з їхніми, варто на початок замість анотації почитати короткий розділ «Філософія батьківства».
Єдине, чого не вистачає текстам цього видання – це хронологічної послідовності та грамотного коректора.

Наталія Чуб «100 батьківських «чому?». Відповіді досвідченого психолога»

100 запитань – 100 відповідей. І це зовсім небагато, судячи з широкого кола тем, на які звертає увагу авторка. Та й для новоспечених батьків ця цифра не видасться великою – щодня в них зринає стільки нових горизонтів незвіданого досвіду, стільки наївних і водночас життєвоважливих запитань, що товсті довідники Бенджаміна Спока чи Доктора Комаровського разом з усіма інтернет-ресурсами видаються малопомічними.
Розділи складені згідно з віковими параметрами дитини. Але запитання у кожному з розділів неструктуровані тематично – тут і про фізіологічні аспекти, і про вибір коляски, манежа чи ходунків, і про режим сну та графіки годувань. Тобто про все, але в хаотичному порядку. Зрештою, книгу й не варто читати від першої до останньої сторінки, а можна використовувати як довідник, шукаючи відповіді на власні нагальні конкретні потреби.
Ті питання, що стосуються психології та виховання дитини, розкриті якнайкраще – все-таки це безпосередня ділянка авторки. А такі речі, як наприклад, слінгоносіння можуть бути гостро розкритиковані досвідченими слінгомамами (ставити в один ряд слінги та кенгуру, називати слінгами лише май-слінги тощо). Хоча, звісно, такі та багато інших питань неможливо розкрити у кількох абзацах, тому Наталія Чуб радше окреслює напрямні правильних відповідей, бодай лаконічно та спрощено описуючи суть проблеми.
Поза тим книга корисна та потрібна якраз через охоплення широкого спектру питань та проблем.

Христя Слободян «Диво-пристрої для щойно-мам»

На це яскраве та стильне видання для молодих мамусь одразу кидаєш око в книгарні. Книга відрізняється своїм горизонтальним форматом, сіро-оранжевою гамою обкладинки та таких самих ілюстрацій чи навіть коміксів всередині. Змістовно текст поділено на три розділи, що стосуються «перших уроків виживання», самоорганізації та декількох незвичних додатків у кінці книги. Які ж такі незвичні пристрої придумала авторка? Чому пристрої? І чому саме для новоспечених мамусь?
Книга може розчарувати тих, хто налаштувався отримати тут прості та чіткі рецепти спокійного дня та тихої ночі молодих батьків. Всі вони – магічні і таємничі диво-пристрої. Серед таких диво-пристроїв «Куля ясновидця, що переносить у щасливе майбутнє», «Інформаційне табло нагальних потреб усіх членів сім’ї», «Пульт для вимкнення зайвого шуму та надокучливих порад», «Кишенькова команда роботів для образу розкішної жінки», «Робот-секретар для планування та оптимізації дня», «Пластирі для нормалізації рівня стресу та маминого терпіння». Їх не існує, на відміну від уяви, безмежної фантазії, можливості мріяти та необхідності прилаштовуватися до нового стилю життя із новою особою в домі, не перетворюючи це на тягар, а намагаючись іноді з гумором, терпінням і  любов’ю вирішувати мільйон нових проблем.

Бруно Ферреро «Ваші діти мають лише вас!»

Немає жодних підстав уникати цієї книжки, написаної про виховання дітей священиком-монахом. Здавалося б, що така несімейна людина не може зарадити батькам та їхнім проблемам. Після прочитання такий скептичний настрій розвіюється. Відомий італійський автор звертає увагу на всі найважливіші базиси, що стосуються відносин між батьками та дітьми: любов та повага, спілкування та вирішення конфліктів, дисципліна та свобода, виховання сильної особистості та виховання довіри, питання друзів та зовнішнього середовища.
Окремо Бруно Ферреро пише про віру, даючи добрі поради щодо тактовного та своєчасного впровадження дитини у релігію, щодо розмов про Бога та молитву. Цим питанням приділено не занадто багато місця в книжці (до 10-ти сторінок), аби вважати її релігійною. Це радше бонусна опція для віруючих батьків. Також автор легко та доступно розповідає про важливість розмов з дітьми, а згодом і підлітками про дорослі теми (статеві стосунки, пірсинг і татуювання тощо).
Книжка зручна для використання – чіткий поділ на розділи, теми та підтеми, все важливе виділено, тому читається легко і швидко. Автор налаштовує читачів-батьків на оптимістичний погляд 

Кевін Леман «Як виховати дитину і не збожеволіти»

Американський психолог і батько п’яти дітей Кевін Леман відомий у США як автор кількох бестселерів про виховання дітей та подружнє життя. Автор ділиться і професійним досвідом психолога-консультанта, який проводить безліч семінарів та зустрічей з батьками, і власним досвідом багатодітного батька.
Базовий принцип виховання за Леманом – практична дисципліна. Вона полягає у послідовності батьків. Автор наголошує на любові як основі такої дисципліни, наслідком якої є виховання відповідальної та щасливої дитини.
Стиль його розповідей легкий та невимушений: багато жартів, серйозних історій, сімейних казусів та прикладів застосування власних методів виховання. Важливо, що автор не нав’язує своїх теорій та не переконує у їх єдиноправильності, натомість він відкрито ділиться своїм тридцятирічним досвідом виховання та його результатами.

Лариса Шрагіна «15 табу для матусь і татусів»

Цим виданням Видавництво Старого Лева започатковує нову серію книг – «Школа мудрих батьків». Авторка – одеська науковець та практичний психолог із досвідом праці з дітьми. У книзі вона називає основні помилки, які допускають батьки у виховному процесі. Так, Шрагіна застерігає їх від дитячих провокацій, що стосуються таких випадків, як «боротьба за владу», «війна за увагу» тощо. Натомість батькам рекомендує виробити власну тактику у ставленні до дітей, зокрема до їхніх примх та маніпуляцій.
Книжка прикладного характеру: тут дуже багато прикладів, які авторка аналізує, роз’яснюючи поведінку батьків, а також даючи поради щодо правильних шляхів вирішення конфліктних ситуацій.
Тож основна мета – це повідомити батькам про можливі помилки, про табу у спілкуванні з дітьми, про те, чого не слід говорити чи радше ЯК не слід говорити зі своїми чадами. Також тут міститься корисна інформація про чотири стилі виховання, про активних та пасивних дітей, про дитячі лінощі та примхи тощо.

Ксенія Соловей, Тетяна Гавриленко, Миродара Єрко «Грудне вигодовування: секрети і секретики»

Ця підбірка літератури для батьків була би неповною без книги про грудне вигодовування (ГВ). Звісно, кожна мама сама вирішує: годувати грудьми чи сумішшю. Особливість цього видання найперше в тому, що повноцінних книг на цю тематику українською мовою дуже мало.
Видання містить інформацію про грудне вигодовування від А до Я: тут і про всі переваги годування грудьми, і медичні довідки про процес лактації, і про годування в пологовому будинку в перші дні після народження малюка, і про основні правила прикладання до грудей, і про режим харчування, а також про різноманітні особливості та труднощі. Також автори звертають увагу на введення прикорму та годування після року і завершення цього процесу.
Безсумнівно, важливість цієї книжки очевидна для тих, хто вже народжував і стикався із цілим букетом запитань про годування грудьми і не мав відповідної літератури.
Корисною може бути прикінцева інформація в додатках: деякі вправи та автотренінги, сайти організацій для підтримки ГВ в Україні, покажчик для подальшого зручного пошуку інформації (оскільки видання призначене не для читання на дозвіллі, а виконує роль довідника та помічника молодим матусям).

Ландон Елін «Дев’ять місяців з Богом: в очікуванні дитини»

Це видання, що вже готується до друку, особливе не лише тим, що розраховане виключно на вагітних жінок, але також своїм духовним виміром. Це книга-розважання, книга-молитовник якщо хочете. Дев’ять головних розділів присвячено дев’яти місяцям очікування дитини. Кожен розділ базується на якомусь тематично дотичному біблійному сюжетові, вводить їх в сучасний контекст.
Авторка – мати трьох дітей, яка вирішила занотовувати власні переживання, виношуючи третю дитину. Тому це радше книжка-підтримка, книжка-співпереживання. Тут немає примітивних сантиментів, сліз наївної радості тощо. Навпаки, Елін медитує про майбутні важкі пологи, про складнощі та турботи із приходом нового життя.
Книжка однозначно розрахована на тих жінок, які прагнуть духовно пережити цей період свого життя, хочуть віднайти внутрішній спокій та духовно підготуватися до народження дитини.


Приємного читання;)


Джерело: www.chytomo.com

03 березня, 2016

Вітамінізуймося:)

Хоча за календарем весна таки прийшла, але погода ще досить мінлива і навіть часами більш «зимова» порівняно з тим, якою вона була до цього. Тож вдягайтеся тепленько, не забувайте вдома шапки та рукавиці, їжте мед та горіхи, а ще пийте смачні вітамінні чаї;)


Ось декілька рецептів, що не вимагають великих зусиль:


Відвар шипшини
Сухі плоди шипшини подрібніть в кавомолці чи в інший зручний для вас спосіб. Покладіть в термос та залийте окропом із розрахунком 1 ч. л. на 1 склянку води. Найкраще це зробити ввечері, адже відвар має настоятись близько 12 годин. Можна також додати до подрібнених плодів шипшини 0,5-1 ч. л. сухого імбиру або кілька шматочків  свіжого кореня. А безпосередньо перед вживанням - меду за смаком. Приймати 2-3 рази на день по пів склянки перед їжею (не більше 1 л. на добу).


Імбирний тодді
Почистіть корінь імбиру довжиною 5-7 см. та наріжте його вздовж соломкою або тонкими пластинками. Вичавіть сік з половини лимона, іншу – наріжте кружальцями. Покладіть нарізаний імбир до чайничка для заварювання чаю, додайте лимонний сік та залийте гарячою водою (400 мл). Дайте настоятись приблизно 20 хвилин. Після цього додайте 3 ст. ложки меду та нарізаний лимон. Цілющий напій із загадковою назвою готовий до споживання;)



Є й більш лінивий спосіб споживання імбиру: почищений корінь просто наріжте скільки душа бажає та язик витримає (пам’ятайте, що він таки пекучий у великих кількостях) і додайте до чаю. Мед та лимон складуть йому чудову компанію;) Можна пити - коли душа забажає;)

Рецепти взяті з просторів інтернету і перевірені на собі:)

27 січня, 2016

Кинь собі виклик;)

Свята проминули і будні поступово почали затягувати нас у свій полон... Що ж робити, щоб урізноманітнити їх? Один з варіантів - це кинути собі виклик;)


Як же це зробити? А ось, наприклад, так:



Отож, авторка цього посту вирішила прочитати 60 книжок, переглянути 60 фільмів і приготувати 60 страв у 2016 році. Як ви думаєте, це мало чи багато? Якщо уявити собі стопку з 60 книжок, стіл з 60 стравами чи порахувати час, необхідний для перегляду 60 фільмів, то ця цифра, звісно, вражає. Але якщо подумати про маленькі кроки до досягнення цієї цілком конкретної цілі і поділити 366 на 60, то вийде приблизно по одному чомусь в тиждень) Ну щодо фільмів та страв, то виглядає не складно, а для кіноманів чи домогосподинь взагалі за просто. Щодо книжок, то тут все залежить від їхніх обємів) Але то ще не рекорд, адже письменники Катерина Бабкіна та Марк Лівін, які придумали bookchallenge_ua, мають намір прочитати 400 книжок на двох за 365 днів.

Якщо вам на думку не одразу спадає обрана вами кількість книжок, фільмів чи інших засобів внутрішнього збагачення, можете скористатися порадами друзів або ж такими популярними в наш час списками найкращих за чиєюсь версією книжок чи фільмів, які варто подивитися до кінця життя. Також можна завітати до бібліотеки – тут вам завжди підкажуть, що почитати;) Або ж почати регулярно відвідувати якийсь кіноклуб (наприклад, «Silentium» у Першій Львівській Медіатеці).

Якщо ви хочете покращити свою англійську, то киньте собі виклик і вчіть по одному новому слову/фразі щодня або по 10 щотижня. Таким чином, за рік ви знатимете на 366 або навіть 520 слів більше)

Можна також кинути собі виклик і побувати в усіх музеях/галереях вашого міста або відвідати всі замки регіону) Таким чином, ви урізноманітнете своє дозвілля;)

Отож вибір за вами;) А ми бажаємо вам натхнення та сил для реалізації усього задуманого;)

05 січня, 2016

Готуємось до Святої вечері

Якщо Ви ще не обрали страви на Святвечір, завітайте до нас в бібліотеку - в книжках Дарії Цвек є рецепти на всі випадки життя;)


А в книзі "Малятам і батькам" ще й колядки та щедрівки, а також історії від авторки про своє дитинство та сімейні традиції:) 

Веселих свят Вам та Вашим рідним!!!