13 -14 січня - Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік)

Святкові вихідні завершились, утім свята лише починаються! 13 -14 січня українці святкуватимуть Щедрий вечір або ж, як його ще називають у народі, — свято Маланки. Поміж тим готуються вдруге зустрічати Новий рік (свято Василя), який, за старим стилем, настане 14 січня.

На відміну від Святвечора, під час Щедрої вечері накривають багатий стіл,  де  переважають м’ясні страви. Також деякі господині в цей вечір випікають обрядові хліби — «Маланку» та «Василя». А з першою зіркою щедрувальники йдуть по оселях вітати людей зі святом. 
За твердженням фольклористiв, найцiкавiша Маланка у буковинському мiстечку Вашкiвцi, де вже понад 100 років влаштовують народні гуляння. Місцеві жителі власноруч шиють костюми, розмальовують маски, а з першою зіркою ледь не в кожній вашковецькій оселі чоловіки перевдягаються у фантастичні костюми і йдуть щедрувати або, по–народному, «маланкувати». На вулицях цього вечора можна зустріти козу, циган, ведмедя, кота, діда з бабою та безліч казкових істот. «Діди» наливають кожному порцію горілки, «баба» вимітає мітлою злих духів із хати, а «ведмедя» водить на ланцюгу «циган». Головні ж герої вечора — переодягнені Маланка та Василь.
Прихід таких веселих щедрувальників люди вважають доброю ознакою. Нечиста сила до Водохреща намагатиметься заподіяти лихо, тому, як кажуть у народі, необхідно задобрити щедрувальників — тоді й рік буде багатим. До слова, 14 січня в окремих регіонах найвідважніші щедрувальники прямують до річки, щоб у крижаній воді втопити нечисту силу, обливаються водою, демон­струючи «здоровий дух у здоровому тілі». А справжній костюмований фестиваль у містечку починається наступного дня на Василя. Як і по всій Україні, у цей день по хатах ходять засівальники. Ними можуть бути лише хлопці, які, промовляючи «засівалки», посипають хату зерном чи іншими крупами, а господарі винагороджують їх ласощами, а то й грішми.

Довідка: традиція відзначати Старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя. Старий Новий рік і понині святкують у Росії, Україні, Білорусі, Сербії, Чорногорії і навіть в окремих районах Швейцарії.

Василь Великий — архієпископ Кесарій Каппадокійський — народився в 330 році в Кесарії. Його родина була дуже відомою та щиро відданою християнській вірі. Одержавши блискучу освіту в Кесарії, Василь став на шлях аскетичного життя: був читцем у церкві, а потім роздав усе своє майно біднякам й започаткував обитель для ченців. До своєї обителі він запросив Григорія Богослова, із яким потоваришував у роки молодості. Ченці в обителі жили в суворому втриманні, багато працювали, постійно вивчали Святе Письмо. Василь Великий написав збірник правил праведного життя.

Після смерті єпископа Кесарійського посвятили в сан Василя. За часів розколу християнської церкви цей святий отець зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Він відмовив у сприянні імператору Валенту, не злякався навіть погроз смертною карою.

Пізніше Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування.

Автор: Ярина Городинська