Голодні ігри: як блискуча книга народила яскравий фільм

Фільм "Голодні ігри" був з кінця 2011 року в списку найбільш очікуваних не випадково: до цього вже протягом кількох років із списку світових бестселерів не випадала книга Сюзанни Коллінз з такою ж назвою і її продовження: романи "У вогні" і "Переспівниця".

Коллінз писала книги для дітей та молоді. Фільм також знімався з розрахунком на цю аудиторію. Після сходження з великих екранів "Гаррі Поттера" підлітки залишилися без живого кіно-кумира.

Саме в цю нішу націлилися творці фільму про пригоди мешканки континенту Панем, 16-річної Катнісс Евердін. Правда, аудиторія стрічки "Голодні ігри" - це ті, хто не тільки марить світом юних чарівників, а скоріше ті, хто вже достатньо подорослішав, щоб вірити ідеалам соціальної справедливості та готовий трохи ненавидіти будь-яку державну владу.
Історія "Голодних ігор" дуже добре вписується в реалії сучасного світу. Фільм і книга розповідають про континент, де тоталітарна держава влаштовує страшне ТВ-шоу: 24 підлітка-трибута з 12 округів країни борються на смерть, помирають від голоду, спраги, атак диких звірів, отруйних рослин і комах під пильною увагою телекамер. В живих залишиться тільки один.

По-справжньому подобаються ці "Голодні ігри" тільки жителям столиці - Капітолію, де процвітають насолода життям і різні втіхи. Округи, з яких доводиться відправляти дітей на бійню, в основному займаються чорною роботою: видобувають вугілля, займаються сільським господарством, виробництвом і т.п. Пролетарським округам все більше ці ігри здаються знущанням, але страх перед державною машиною поки пересилює.
З найбіднішого округу - дванадцятого - на ігри потрапляє Катнісс Евердін, дочка загиблого шахтаря, та Піт Мелларк - син пекаря. Зазвичай трибути з 12-го, що часто недоїдають, швидко гинуть на арені "Голодних ігор". Такого не відбувається з Кітнісс і Пітом: вони занадто спритні і сильні, щоб здатися.

Фільм трохи більше ніж книга робить акцент на соціальній складовій історії: успіхи Катнісс і Піти серйозно згуртували мешканців 12-го округу. Спроба самогубства головних героїв шоу заради того, щоб показати небажання підкорятися тоталітарним правилам битви і держави в цілому  не на жарт лякають Великого Брата.

Звичайно, ідея такої історії не нова. Ми вже відзначали схожість сюжету книги Коллінз з історією "Людини, що біжить" Стівена Кінга і японською "Королівською битвою". Та й вплив роману "1984" Джорджа Оруелла важко не помітити.

Але фільму "Голодні ігри" і творцю книги Сьюзен Коллінз вдалося просто і цікаво розповісти про всі жахи життя в суспільстві, розділеному на 12 різних сортів-округів. Чим не модель типової держави третього світу або всієї нашої планети? Поки одні безтурботно насолоджуються життям - інші за копійки займаються видобутком енергії та прожитку перших.

"Голодні ігри" - фільм, який вийшов не схожим на інші стрічки-антиутопії. Завдяки старанням режисера Гері Росса ("Плезантвілль", "Фаворит") і оператора Тома Стерна, ми побачили просту і зрозумілу картину світу на континенті Панем. Причому, для посилення ефекту використовували мінімум комп'ютерної графіки і трюків: в осоновном - чиста драматургія, гра зі світлом і зйомками "з руки".

Автор: Олексій Педосенко. Джерело: http:afisha.tochka.net

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Щедрівки та колядки на свято Маланки та свято Василя, старий Новий Рік

Львів крізь століття: Площа Ринок

Сміх, почуття гумору та гарний настрій — запорука здоров’я