Щедрівки та колядки на свято Маланки та свято Василя, старий Новий Рік

        "...І все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться. Він буде виданий...і, бичувавши, убють його, та третього дня він воскресне." (Євангеліє від Луки,18:31-33)

-->

        Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем – Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа, здійснюються особливі обряди і молитви. Храми в ці дні переповнені парафіянами.

-->

Великий (чистий) четвер

       Служба Великого четверга присвячена споминам про омовіння Ісусом Христом ніг ученикам, Тайну вечерю, молитву Ісуса Христа в саду Гефсиманському і зраду Його Іудою.

-->

       Звершується літургія св. Василія Великого і з’єднується з вечірнею в пам’ять того, що Господь установив увечері Таїнство причастя. Після вечері, вітхозавітної єврейської Пасхи, Ісус Христос взяв хліб, благословив його, розділив на частини, і роздав учням зі словами: «Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». Потім взяв чашу з виноградним вином, благословив, і теж дав учням: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Заповіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів».

       Тепер ці слова ми повторюємо на Літургії щонеділі. Вони означають, що під виглядом хліба та вина Господь дав нам те саме Тіло і ту саму Кров, які наступного дня віддав за наші гріхи. Як хліб і вино стали Тілом і Кров’ю Господа – таємниця, незбагненна навіть для ангелів. Тому і зветься таїнством. 

       Христос наказав апостолам причащатися. Інакше неможливо мати життя вічне. Адже Господь єдиний, хто має Життя. Ми можемо до нього долучитися лише в тому випадку, якщо найтіснішим чином з’єднаємося із Христом. Що і відбувається у таїнстві Причастя.

       Найбільше ж обрядів, дійств та прикмет припадає на Страсний, або т.зв. Чистий четвер. Традиційно цього дня випікають паски. Паска, то не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням та трепетом. Перед тим як випікати необхідно помолитись, аби очистити Ваші думи та помисли. На Чистий четвер необхідно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів. Виготовлена на Чистий четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, тих хто в ній мешкає від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах. Необхідно будь-що, і ні в якому разі не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку.

Велика п'ятниця

       Служба Великої п'ятниці присвячена спомину про хресні страждання Спасителя, Його смерть і погребіння.

       На ранній (яка служиться ввечері у Великий четвер) посеред храму читаються дванадцять Євангельських читань, вибраних з усіх чотирьох Євангелій, де розповідається про страждання Спа­сителя, починаючи з останньої бесіди Його з учениками на Тайній вечері і закінчуючи похованням Його у саду Иосифа Аримафейського і приставлениям воїнської сторожі до Його гробу. Під час чи­тання Євангелія віруючі стоять із запаленими свічками, показую­чи цим, з одного боку, що слава і велич не покинули Господа і під час Його страждань, а з іншого боку – гарячу любов до свого Спа­сителя.

         У Велику п’ятницю літургії не буває, бо в цей день Сам Гос­подь приніс Себе у жертву, а чиняться Царські часи.

       А Вечірня відправляється о третій годині дня, в годину смерті Ісуса Христа на хресті, на спомин про зняття з хреста тіла Хрис­тового і поховання Його.

    На вечірні, при співанні тропаря “Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте Тіло Твоє…”, священнослужителі піднімають Плащаницю (тобто зображення Христа, який лежить у гробі) з престолу, немов з Голгофи, і виносять її з вівтаря на сере­дину храму в переднесенні світильників і при кадінні фіміамом. Плащаниця кладеться на особливо приготованому столі (гроб­ниці). Потім священнослужителі й усі віруючі поклоняються св. Плащаниці і цілують рани зображеного на ній Господа – про­биті ребра, руки і ноги Його.

      Найсумніший день тижня,  п'ятниця, бо саме в цей день Христос помер. 

     У день Великої п’ятниці – особливо строгий пост, прийнято не куштувати ніякої їжі до винесення плащаниці (наші предки в Страсну п’ятницю взагалі не вживали їжу).

    Не можна шити, прати, будь-що різати,слухати музику чи танцювати.

Велика субота

        Богослужіння Великої суботи присвячено спомину про перебування Ісуса Христа “у гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, у раю …, і на Престолі … з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний”, і, нарешті, про воскресіння Спасителя з гробу.

         На ранній, під погребальний дзвін і під спів “Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас”, – Плащаницю несуть навколо храму на згадку про зішестя Ісуса Христа у пекло, коли тілом Він перебував у гробі, і про перемогу Його над пеклом і смертю. Після внесення Плащаниці у храм, вона підноситься до відчинених Царських врат, на знак того, що Спаситель нерозлучно перебуває з Богом Отцем і що Він Своїми стражданнями і смертю знову відкрив нам двері раю.

       Коли Плащаницю покладуть на місце посередині храму, тоді виголошується єктенія і читаються: паремії з книги прор. Єзекиїля про воскресіння мертвих; Апостол, який навчає віруючих, що Ісус Христос є істинна Пасха за всіх нас; Євангеліє, де роз­повідається, як первосвященики з дозволу Пилата поставили охо­рону біля гробу Господнього і приклали до каменя печатку. 

        Божественна літургія в цей день буває пізніше, ніж у всі інші дні року, і з'єднується з вечірнею.

        У страсну суботу йдуть приготування до Великодньої святкової трапези. Для господинь це найбільш клопітливий день, адже потрібно все приготувати, зпекти, зварити. Цього дня малюють яйця та виготовляють писанки. Для крашанок переважно використовується червоний колір, бо це символізує кров Христову. Лушпиння від яєць, які тріснули не викидається,а несеться до річки і пускається на воду. За легендою через 25 днів воно припливе у щасливі рахманські краї і повідомить душам праведників, що там проживають про Світле Христове Воскресіння. 

Далі починається свято Воскресіння Хрис­тового…

  ***

       Отож, всім періодом Великого посту, а надто тижнем Страсним ми повинні себе підготувати до найбільшого зі свят – Святої Пасхи, величного свята Воскресіння Хрис­тового. Проведемо цей час в споминах про останні дні земного життя Спасителя, в строгому посту, в особливій молитві та покаянні, з глибоким благанням прощення усіх наших гріхів і достойного причаститися святих Христових таїн, очистьмо душу, очистьмо тіло, задовольняймо дух добрими ділами, примножуючи їх з любов`ю.

За матеріалами: sv-sofia.rv.ua