200 років тому вийшла перша книга казок братів Грімм

20 грудня виповнилося 200 років з дня видання першого друкованого збірника казок Вільгельма і Якоба Грімм. Перший том першого видання казок з’явився в Берліні в 1812 році, накладом всього в 900 екземплярів. У книзі було всього 83 казки. Ще 70 казок були видані в 1814 році в другому томі збірки.

Більшість казок, відомих нам під авторством Шарля Перро, братів Грімм та інших казкарів, виникли в народі в епоху Середньовіччя, а їх оригінальні сюжети деколи відрізняються жорстокістю і натуральністю побутових сцен. Наприклад, у казці про Сплячу красуню чужоземний король її не цілує, а гвалтує. У Червоній Шапочці Вовк з'їдає не тільки бабусю, а й пів села на додачу, а Червона Шапочка потім заманює його в яму з киплячою смолою. У казці про Попелюшку сестрам таки вдається приміряти черевичок, для чого одна з них відрубує собі палець, а інша - п'яту.

Найдавніший варіант казки про Попелюшку був знайдений в Древньому Єгипті – там була казка про прекрасну повію, яка купалася в річці, а орел у цей час вкрав її сандалію і приніс фараонові. Сандалія була такою маленькою, що фараон одразу оголосив розшук. І Фодоріс (Попелюшку) знайшли. Мало того, фараон тут же на ній одружився.

Казку (в тому чи іншому варіанті) розповідали в Іспанії, Римі, Венеції, Флоренції, Ірландії, Шотландії, Швеції, Фінляндії … Казка про падчерецю зародилася в ті часи, коли люди вільно кочували по європейському континенту.

Звичайно, Попелюшка кам’яного віку квапилася не на бал, а на якесь скромніше свято. І туфелька, яку вона втратила, була не кришталевою, а дерев’янною, з матерії, або хутряною … Проте скрізь простежується міф, що ліг в основу казки – туфелька була пов’язана зі священними обрядами.

Після великих географічних відкриттів, коли європейці стали вивчати культуру інших народів, з’ясувалося, що історія про дівчину, яка втратила туфельку, добре відома і на інших континентах. Наприклад, в корейській народній казці Попелюшкою була чотирнадцятирічна дівчинка Кхончхі. Бідна падчериця за наказом мачухи перебирала просо і рис, спушувала дерев’янною сапкою кам’янисте поле і проливала багато сліз. Але одного разу перед нею з’явилася небожительниця, яка допомогла впоратися зі справами і відправила її на чиєсь весілля. Перестрибуючи через струмок, Кхончхі упустила в воду котсін (матерчату туфельку, розшиту узорами), яку знайшов Камс – начальник провінції. Він наказав знайти власницю цієї туфельки, оголосивши, що хоче з нею одружитися. 

На сьогоднішній день підраховано, що казка існує в декількох сотнях варіантів. Найвідоміші перекази наступні… «Попелюшка» італійського поета і казкаря Джамбаттіста Базіле (1575-1632) . Він написав казку за 61 рік до Перро, вона увійшла до збірки «Казка казок» (1634). У Джамбаттіста Базіле Попелюшку звали Зезолла. Змовившись з нянею, дівчина кришкою скрині зламала мачусі шию, потім вмовила батька одружитися на няні. Одного разу дівчину побачив король і закохався. Він послав слугу відшукати Зезоллу, і, борючись з ним, дівчина втратила піанеллу – схожу на ходулях калошу з підошвою з пробки (саме таке взуття носили жінки Неаполя часів Ренесансу). Юний король відправив гінців, які об’їхали все королівство і кожній жінці приміряли знайдену піанеллу. Зезоллу, звичайно, знайшли.

«Попелюшка» Шарля Перро (1697 р.) Шарль Перро і брати Грімм були знайомі з «Пентамероном» і, мабуть, спиралися на нього, створюючи свої збірки казок. У казці Перро була кришталева туфелька і самий сприйнятливий для дитячого слуху сюжет (всім нам відомий).

«Попелюшка» братів Грімм. У багача помирає дружина. З’являється мачуха з доньками. Батько їде на ярмарок і запитує, що привезти дочці і падчеркам. Падчерки просять дорогих суконь і дорогоцінного каміння, а Попелюшка – гілку, яка першою зачепить його за шапку. Гілку ліщини Попелюшка посадила на могилі матері і поливала слізьми. Виросло гарне дерево. Попелюшка тричі на день приходила до дерева, плакала і молилася, і кожен раз прилітала біла пташка. Коли Попелюшка розповіла про бажання поїхати на бал, пташка скинула їй розкішну сукню і туфлі (три бали і три варіанти нарядів). Принц закохався в дівчину, але їй щоразу вдавалося вислизнути.

Далі починаються страшилки. Коли гінці приміряли туфельку, одна з сестер відрізала палець. Принц забрав її з собою, але виявилося, що черевичок в крові. Принц повернув назад. Те ж повторилося з іншого сестрою, тільки та відрізала п’яту. Попелюшці черевичок доводиться впору, і принц оголошує її своєю нареченою. Коли прийшов час справляти весілля, сестри вирішили бути поруч. Старша встала по праву руку від нареченої, молодша – по ліву. Так і пішли до церкви. По дорозі голуби виклювали кожній з них по оку. Коли поверталися з церкви, старша йшла по ліву руку, молодша по праву. Тут знову налетіли на них голуби і виклювали ще по оку.