25 лютого – день народження Лесі Українки: поетеси, драматурга та громадсько-політичного діяча

Сьогодні, 25 лютого, виповнюється 141 рік від Дня народження української письменниці та поетеси Лесі Українки. Ще значнішою для нас є ця дата, оскільки наша бібліотека носить ім`я цієї великої постаті.

    Справжнє ім’я письменниці – Лариса Петрівна Косач-Квітка. Вона писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у фольклористиці (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

       Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) народилася 13 (25) лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Батько – високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дитячі роки Лесі пройшли на Волині: у Новограді-Волинському, Луцьку, Колодяжному. 

Писати поезії Лариса Косач почала рано в 9-річному віці було написано вірш «Надія». Першими були надруковано в 1884 р. у львівському журналі «Зоря» вірші «Конвалія» і «Сафо», під якими вперше з'явилось ім'я — Леся Українка.

      У другій половині 90-х років ХІХ ст. Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма – «Блакитна троянда» (1896 р.) з життя української інтелігенції. Далі вона, широко використовуючи теми і образи світової літератури, розвинула новий жанр – драматичну поему. До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Камінний господар» (1912 р.) і «Лісова пісня» (1911 р.). «Лісова пісня» вершина творчості великої поетеси. Головна героїня драми-феєрії Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого.

         Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки займає фольклор. Вже на початку 90-х рр. Леся Українка друкує в “Житті і слові” підбірку “Купала на Волині”. Широтою інтересів відзначається рукописний зошит пісень із с. Колодяжне, куди ввійшли веснянки, колядки, весільні, родинно-побутові, жниварські та ліричні пісні. Під час перебування в Карпатах поетеса записувала гуцульські мелодії; в 1903 р. вона друкує збірник “Дитячі гри, пісні, казки”. 

       Леся Українка померла 19 липня (1 серпня) 1913 р. в грузинському містечку Сурамі. Тіло її перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.

За матеріалами інтернету